Самозахист

Вже три роки у Харкові триває цей земельний конфлікт. Об’єкт суперечки – прилегла до підприємства “Гідромодуль” ділянка по вулиці Киргизькій. Юрій Рижков, керівник “Гідромодуля”, каже – спірна земельна ділянка знаходиться поряд з територією, яка належить в’єтнамській діаспорі. Тому для мігрантів вона становить особливу цінність – прямо за парканом знаходиться будистський храм. За традиціями, дорога до храму повинна бути прямою. Саме на цій дорозі і розташована частина підприємства “Гідромодуль”.

Проте секта “Аджита” не запропонувала реальних цивілізованих шляхів виходу із виниклої ситуації і почала тиск на підприємця. За словами Юрія Рижкова, йому нічого не залишалося, як прийняти нав’язані правила гри. Адже проти нього в хід пішов цілий арсенал рейдерських прийомів – судові тяжби та спроби силою захопити ділянку.

Так, вранці 25 жовтня 2009 року, близько шостої ранку на территорію “Гідромодуля”, зруйнувавши огорожу, увірвалися люди в чорній формі. Жодних документів вони не пред’явили. Рейдери почали маркувати територію, яка, на їхню думку, належала “Аджиті”. При цьому вони зламали православний хрест, місце під яким було відведено під будівництво каплиці для робітників заводу.

Коли приїхала міліція, “люди в чорному” втекли. Замість них з’явилися інші, вони почали наполягати на тому, що 70 відсотків территорії “Гідромодуля” підлягає відчуженню.

На спірну територію наразі накладений арешт. Судьбові тяжби “Аджити” та “Гідромодуля” продовжуються.

Проте, керівництво підприємства боїться, що протистояння може знову вийти за рамки правового поля.

Юрій Рижков, керівник СКТБ “Гідромодуль”: Сейчас ситуация такая, что может повториться рейдерский захват, который у нас был почти год назад. В октябре прошлого года.

Для “Гідромодуля ” ця невеличка частина його территорії життєво важлива. На заводі знаходяться хімічні речовини, відстань між якими, за правилами безпеки, має бути не менш ніж 50 метрів. З втратою території, на яку претендує “Аджита”, “Гідромодуль” припинить своє існування. Підприємство фактично залишиться без можливості здійснювати свою виробничу діяльність.

Зараз на заводі працює близько 50 робітників. Велика кількість з них – передпенсійного віку. Їхні хвилювання залишитись на вулиці не безпідставні.

Данило Миколайович, слюсар СКТБ Гідромодуль: В нашем заводе, нашем коллективе идут хвилювання. Тому що наші сусіди-в’єтнамці нас витісняють. А если мы потеряем робочі місця, у нас же есть, у каждого з нас сім’ї. У нас ідуть дуже великі хвилювання. Ми не хочемо тіряти наші робочі місця, ми хочемо тут працювати, щоб наше життя покращилось, в нашій Україні, в наших сім’ях. Щоб у нас був добробут.

Боротьба за існування заводу триває. Робітничий коллектив висловив одностайну позицію відстоювати існування свого підприємства.

Джерело: Ярослав Мінервін-Якименко, Юрій Шевченко, “Вісті”